Історія справи

Постанова ВГСУ від 14.02.2017 року у справі №907/495/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2017 року Справа № 907/495/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Малетича М.М.,

Самусенко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз"

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05 грудня 2016 року

у справі № 907/495/16

господарського суду Закарпатської області

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивно - оздоровчий комплекс "Харчовик",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Закарпатгаз Збут",

про стягнення 17489,57 грн

за участю представників:

позивача: Богдан С.В.

відповідача: не з'явилися

третьої особи: Богдан С.В.

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2016 року публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз" звернулося до господарського суду Закарпатської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивно - оздоровчий комплекс "Харчовик" про стягнення збитків в сумі 17 489,57 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов укладеного з позивачем договору на постачання природного газу № П-ПРк-873-М/2015 від 01 липня 2015 року та вимог нормативно-правових актів у сфері газопостачання здійснив самовільне встановлення газоспоживаючого обладнання, сукупна потужність якого перевищує діапазон обчислення встановленого у відповідача лічильника газу. За твердженням позивача, робота лічильника в режимі значного перевищення допустимого значення встановленої вимірювальної витрати газу має наслідком погіршення метрологічних характеристик лічильника, показники якого не можуть вважатися достовірними, внаслідок чого позивач здійснив перерахунок об'єму спожитого відповідачем природного газу відповідачу та нарахував до сплати 17 489,00 грн. вартості природного газу, спожитого внаслідок експлуатації самовільно встановленого обладнання, за період з 01 по 05 листопада 2015 року, яка на думку позивача, є його збитками.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 03 жовтня 2016 року (суддя Мокану В.В.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

При цьому, місцевий господарський суд виходив з того, що позивач не довів обставин споживання відповідачем кількості природного газу, зазначеної у перерахунку, а визначення такої підстави для здійснення перерахунку спожитого природного газу як самовільне встановлення газоспоживного обладнання, сумарна номінальна потужність якого перевищує діапазон обчислення встановленого на об'єкті лічильника чинним законодавством не передбачено. За висновком суду, нарахована та заявлена позивачем до стягнення сума не є збитками, а є платою за отриманий газ, яка нараховується у визначеному Правилами порядку, а позивач не довів спричинення йому діями відповідача шкідливого результату, як обов'язкового елементу складу правопорушення.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05 грудня 2016 року (склад колегії суддів: Зварич О.В. - головуючий, Хабіб М.І., Юрченко Я.О.) рішення господарського суду Закарпатської області від 03 жовтня 2016 року залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Закарпатської області від 03 жовтня 2016 року та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05 грудня 2016 року, Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, посилаючись на порушення судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, 01 липня 2015 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Закарпатгаз Збут" (постачальник, третя особа), публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз" (газорозподільне підприємство, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Спортивно-оздоровчий комплекс "Харчовик" (споживач, відповідач) укладено договір на постачання природного газу за регульованим тарифом №П-ПРк-873-М/2015 (далі за текстом - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався постачати природний газ споживачеві в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Газорозподільне підприємство, через газові мережі якого постачальник постачає газ споживачеві, забезпечує розподіл/транспортування газу до пунктів призначення з гарантованим рівнем надійності, безпеки, якості та величини його тиску (п. 1.3. договору).

В додатку № 1 до зазначеного договору сторони визначили, що у споживача встановлено газоспоживче обладнання АПОК (1 шт.) з номінальною витратою газу 8,00 м3/год, а також прилад обліку газу - Елстер G-10 № 28562320.

Відповідно до п. 2.2 договору облік обсягів газу, що постачається на умовах договору, здійснюється згідно з Правилами користування та Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України № 618 від 27 грудня 2005 року, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 26 січня 2006 року за №67/11941.

Договірні обсяги постачання газу споживачеві визначені сторонами у додатку 2 до договору згідно з п. 3.1. договору, згідно з яким загальний договірний обсяг постачання природного газу споживачу складає 0,650 тис. куб.м, а загальна сума договору становить 5828,63 грн.

Пунктом 2.4. договору передбачено право газорозподільного підприємства перевіряти роботу вузлів обліку, установлених у споживача, у тому числі за допомогою еталонних пересувних вимірювальних комплексів, а також вимагати позачергової перевірки вузлів обліку спеціально уповноваженим органом у сфері метрології.

Згідно з п. 10.1 договору цей договір поширюється на правовідносини, які виникли з 01 липня 2015 року та діє до 31 грудня 2015 року. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

03 листопада 2015 року старшим контролером Мукачівського УЕГГ ПАТ "Закарпатгаз" проведено обстеження газовикористовуючого обладнання та приладів обліку газу споживача - ТОВ "СОК "Харчовик", за результатами якого складено акт № 2986 від 03 листопада 2015 року, яким встановлено обставини самовільної заміни котла та самовільного приєднання до газової мережі споживача газових приладів, а саме:

- двох газових котлів "HOTERM" номінальною потужністю 4,9 м.куб/год кожен;

- газової колонки "VAILANT" номінальною потужністю 2,8 м.куб/год;

- двох газових колонок "JUNKERS" номінальною потужністю 2,3 м.куб/год кожна;

- газового бойлера "KVADRIKA" номінальною потужністю 0,9 м.куб/год;

- чотирьох газових плит ПГ- номінальною потужністю 1,407 м.куб/год кожна.

Також було складено акт про виявлені порушення № 2987 від 03 листопада 2015 року.

Згідно із зазначеними актами самовільно встановлені зазначені газові прилади, сумарна номінальна потужність яких становить 23,728 м куб/год, не відповідають типорозміру лічильника ВК G-10, встановленого у споживача, та перевищують діапазон обчислення лічильником газу, верхня межа якого становить 16 м куб/год.

05 листопада 2015 року працівниками позивача було опломбовано вхідний кран двох самовільно встановлених газових котлів "HOTERM" та залишено в роботі решту самовільно встановлених відповідачем газових приладів, про що старшим контролером Мукачівського УЕГГ ПАТ "Закарпатгаз" складено акт обстеження газовикористовуючого обладнання та приладів обліку газу підприємств-споживачів природного газу № 3031 від 05 листопада 2015 року.

На підставі зазначених вище актів комісією позивача складено протокол за результатами розгляду справи № 49 від 15 березня 2016 року щодо незареєстрованих газоспоживчих приладів, сумарна потужність яких не відповідає типорозміру лічильника, за яким вирішено здійснити відповідачу нарахування по номінальній потужності неопломбованого газоспоживчого обладнання в зв'язку з незареєстрованим газоспоживчим обладнанням, сумарна потужність якого не відповідає типорозміру лічильника та затвердити технічний розрахунок.

Відповідно до здійсненого позивачем розрахунку збитків, заподіяних несанкціонованим відбором природного газу споживачем ТОВ СОК "Харчовик" останнім було спожито 2 278 куб м. природного газу, вартість якого за перерахунком об'єму газу за період з 01 по 05 листопада 2015 року та загальна сума збитків складають 17 489,57 грн., стягнення яких є предметом спору у даній справі.

Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або встановлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки; шкідливого результату такої поведінки - збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності, хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.

Протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону чи іншого нормативного акту, або виявляється у невиконанні чи неналежному виконанні договірного зобов'язання, тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи. Протиправність поведінки боржника або кредитора у договірних правовідносинах полягає у порушенні договірного зобов'язання.

За твердженням позивача, відповідач в порушення умов укладеного з позивачем договору на постачання природного газу № П-ПРк-873-М/2015 від 01 липня 2015 року та вимог нормативно-правових актів у сфері газопостачання здійснив самовільне встановлення газоспоживаючого обладнання, сукупна потужність якого перевищує діапазон обчислення встановленого у відповідача лічильника газу, внаслідок чого відповідач спожив більший обсяг природного газу, ніж обліковано за лічильником, а позивач поніс збитки, які розрахував, здійснивши перерахунок об'єму спожитого відповідачем природного газу та нарахував до сплати 17 489,00 грн. вартості природного газу, спожитого внаслідок експлуатації самовільно встановленого обладнання, за період з 01 по 05 листопада 2015 року.

За розрахунками позивача відповідач протягом зазначеного періоду (за 96 годин роботи неопломбованого газового обладнання) спожив 2 278 куб м. природного газу при пропускній можливості лічильника обліковувати 16 куб м./год.

Однак, як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, позивач не довів обставин споживання відповідачем за період з 01 по 05 листопада 2015 року природного газу в обсязі 2 278 куб м., який, як вбачається з розрахунку позивача, був визначений за умови безперервної роботи усіх разом взятих самовільно підключених відповідачем газових приладів протягом 96 годин.

Доказів безперервної одночасної роботи всіх газових приладів в їх сукупності протягом 96 годин в період з 01 по 05 листопада 2015 року матеріали справи не містять.

Натомість в матеріалах справи наявні докази встановлення на об'єкті відповідача в червні 2011 року та в серпні 2015 року двох твердопаливних котлів, які, за твердженням відповідача, використовуються ним замість газових котлів "HOTERM", які не експлуатуються та за його заявкою були опломбовані представниками Мукачівського УЕГГ "Закарпатгаз". Крім того, як стверджує сам позивач, сукупна номінальна потужність решти самовільно встановлених відповідачем газових приладів (крім зазначених газових котлів "HOTERM", які за твердженням відповідача ним не використовуються) не перевищує діапазон обчислення встановленого у відповідача лічильника газу, тобто обліковується ним належним чином.

Пунктом 12 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України № 618 від 27 грудня 2005 року (далі за текстом - Правила № 618), передбачено порядок проведення перевірки технічного стану комерційних вузлів обліку газу та правильності розрахунків об'єму газу згідно з яким, за будь-яких перевірок у разі виявлення недоліків, що впливають на результати вимірювань об'єму газу, представник сторони, яка здійснює перевірку комерційного вузла обліку газу, разом з відповідальною особою за його технічний стан складає двосторонній акт про виявлені недоліки (форма акта довільна), який в подальшому може бути підставою для проведення перерахунків об'ємів прийнятого - переданого газу. Перерахунки здійснюються в порядку, передбаченому у пункті 5.13. цих Правил або умов договору у випадках виявлення недоліків, які не передбачені цими Правилами.

Пунктом 5.13 Правил № 618 передбачено, що перерахунки об'єму протранспортованого газу проводяться у випадках:

- тимчасової відсутності ЗВТ (зняття ЗВТ на періодичну, позачергову, експертну повірки та ремонт);

- непридатності до застосування (несправності) ЗВТ за результатами перевірки технічного стану комерційного вузла обліку газу;

- наявності аварійних ситуацій, що зареєстровані у роздрукованих звітах обчислювачів та обчислювачів коректорів (несправність ЗВТ).

Підпунктом 3.12.2. пункту 3.12. Правил користування природним газом для юридичних осіб, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики № 1181 від 13 вересня 2012 року (далі за текстом - Правила № 1181) (чинних на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що перерахунки обсягу споживання/розподілу/транспортування природного газу проводяться у випадках:

- тимчасової відсутності ЗВТ (зняття ЗВТ на періодичну чи позачергову повірку, ремонт, експертизу);

- непридатності до застосування (несправності) ЗВТ за результатами експертизи, повірки та/або технічної перевірки вузла обліку;

- наявності аварійних ситуацій, що зареєстровані у роздрукованих звітах обчислювачів та обчислювачів коректорів,

- інші несправності ЗВТ, що впливають на облік газу; пропущення строків повірки ЗВТ.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що наведені положення п. 5.13. Правил № 618 та пп. 3.12.2. п. 3.12. Правил № 618 не передбачають такої підстави для проведення перерахунку спожитого природного газу як самовільне встановлення газоспоживного обладнання, сумарна номінальна потужність якого перевищує діапазон обчислення встановленого на об'єкті лічильника, про яку зазначив позивач в даному позові.

Відповідно до п. 3.12.11. Правил №1181 за будь-яких перевірок у разі виявлення недоліків, що впливають на результати вимірювань об'єму газу (помилки в розрахунках об'єму розподіленого/протранспортованого газу, відсутність чи вихід з ладу вимірювальних перетворювачів параметрів газу і перепаду тиску, витоки газу в імпульсних лініях до перетворювачів тиску газу та перепаду тиску, виявлення факту несанкціонованого втручання в конструкцію чи в роботу вузла обліку, використання конфігурації обчислювача, яка не відповідає документації на комерційний вузол обліку газу тощо), представник сторони, яка здійснює перевірку комерційного вузла обліку газу, разом з відповідальною за його технічний стан особою складає двосторонній акт про порушення цих Правил.

Акт, підписаний представниками сторін, є підставою для проведення перерахунків об'ємів прийнятого-переданого газу. Перерахунки здійснюються в порядку, передбаченому у підпунктах 3.12.3., 3.12.4. цього пункту або в умовах договору.

Однак, зазначені пункти також не містять такої підстави для проведення перерахунку спожитого природного газу як самовільне встановлення газоспоживного обладнання, сумарна номінальна потужність якого перевищує діапазон обчислення встановленого на об'єкті лічильника.

Відповідно до наведених вимог законодавства підставою для здійснення перерахунку об'єму протранспортованого газу є зокрема відсутність чи несправність засобу вимірювальної техніки, що встановлюється за результатами перевірки технічного стану комерційного вузла обліку газу.

Однак, як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази (докази проведення сторонами спільної технічної перевірки вузла обліку, експертизи або позачергової повірки ЗВТ як того вимагали Правила № 1181), які б свідчили про те, що встановлений на об'єкті відповідача лічильник газу був несправний та відображав недостовірні відомості щодо фактичного обсягу спожитого відповідачем газу, а також не містять доказів втручання відповідача в роботу лічильника.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивач не довів наявності протиправної поведінки відповідача, не довів обставин споживання відповідачем кількості природного газу, зазначеної у перерахунку, та спричинення внаслідок цього позивачу збитків, що виключає застосування до відповідача такої міри відповідальності як відшкодування збитків, у зв'язку з чим суди правильно відмовили у задоволенні позовних вимог у даній справі.

Таким чином, виносячи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та прийняв рішення, яке відповідає вимогам закону та обставинам справи. Переглядаючи справу повторно, в порядку ст.101 ГПК України, господарський суд апеляційної інстанції правильно залишив прийняте рішення без змін. Постанова апеляційного господарського суду відповідає вимогам закону, прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Посилання скаржника на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права під час винесення оскаржуваних рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування зазначених судових актів колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз" залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05 грудня 2016 року у справі № 907/495/16 залишити без змін.

Головуючий І.А. Плюшко

Судді М.М. Малетич

С.С. Самусенко